Фільтр
Обрано 20:
Баклажани прибули до нашого континенту зі Східної Індії. Спершу їхні дикорослі плоди та стебла використовувались у медицині європейцями, а згодом знайшли застосування в кулінарії. В Україні баклажани здобули популярність лише в останні десятиліття. Вони відомі своїм багатством вітамінів і мінералів, мають чимало корисних властивостей і за свій колір часто називаються "синенькими".
Сорти та гібриди баклажанів: особливості та характеристики
За час культивування розроблено численні сорти та гібриди, що відрізняються формою, смаком, кольором і призначенням. Зазвичай вони мають фіолетову шкірку різних відтінків, але також існують білі сорти з білосніжною шкіркою.
Ці овочі можуть бути циліндричними, грушоподібними або круглими. М'якоть переважно білого або кремового кольору, з однорідною та ніжною структурою і дрібним насінням. Вживають плоди в стадії технічної зрілості, оскільки перезрілі плоди втрачають колір, м'якоть стає м'якою, а шкірка — твердою.
Корисні властивості баклажанів:
- Знижують рівень холестерину в крові;
- Містять калій, що сприяє роботі серця;
- Використовуються для профілактики атеросклерозу;
- Багаті на мінерали, такі як фосфор, калій, магній, залізо.
Як вибрати насіння баклажанів?
Придбання якісного посівного матеріалу від перевіреного постачальника є ключовим для успішного врожаю. Важливо звертати увагу на кліматичні особливості та тип ґрунту у вашому регіоні, а також на період вегетації, що коливається від 100 до 150 днів.
Для українських умов найкраще підходять ультраранні та ранні сорти, особливо ті, що стійкі до низьких температур і стресових умов, якщо плануєте вирощування в відкритому ґрунті.
Технологія вирощування баклажанів з насіння
Баклажани – теплолюбні та вологолюбні рослини. У наших широтах рекомендується вирощування гібридів, адаптованих до місцевих кліматичних умов. Насіння слід відбирати, видаляючи порожні або деформовані. Висівання проводять у теплу, підживлену та зволожену землю. Розсаду після досягнення необхідного розміру пересаджують у відповідні умови — у теплиці, під плівкові тунелі або у відкритий ґрунт, де необхідно забезпечити достатньо високу температуру та регулярний полив, особливо під час цвітіння та розвитку плодів.