Поради щодо вирощування томатів

1. Обираємо сорт томатів.
2. Від насіння до розсади.
3. Сусіди і попередники томатів на городі.
4. Підживлення томатів на протязі сезону.
5. Поширені хвороби.
6. Секретні прийоми для врожайності та як зберегти отриманий врожай.

Томат, також відомий як помідор (Lycopersicon), є рослиною родини Пасльонових та відомий як овочева культура. У 1519 році конкістадор Фернандо Кортес вперше зустрів цей яскраво-червоний плід у садах Монтесуми і, вражений його виглядом, привіз насіння томата до Європи, де його спершу вирощували як декоративну рослину. У Франції томат отримав назву «яблуко кохання» («pomme d’amour») через переконання в його афродізіакальних властивостях. Латинська назва Lycopersicum esculent була дана французьким ботаніком Жозефом Піттон де Турнефор у 17 столітті і перекладається як «вовчий персик». Плід помилково вважався ягодою, схожою на отруйну беладону, звідки й пішла його назва. Слово «томат» походить від іспанського tomate, що є адаптацією ацтекського tomatl. Назва «помідор» прийшла до нас з італійської мови як «золоте яблуко» (pomo d’oro), можливо через первісне використання жовтих сортів в Європі. Італія стала першою країною, яка почала масово вирощувати томати. Ботанічно плоди томатів класифікуються як ягоди, але традиційно вони вважаються овочами. Існує сотні видів помідорів, від маленьких черрі, схожих на виноградини, до великих «Волове серце» вагою до 800 г, різних за текстурою і призначенням, з колірною палітрою від білого до шоколадного.

1. Обираємо сорт томатів

Смак, форма та колір плодів — основні характеристики, на які початківці городники звертають увагу насамперед при виборі сорту. Досвідчені городники під час вибору сорту також враховують терміни дозрівання, особливості зростання кущів, тип, врожайність.

Ось кілька факторів які треба врахувати при виборі сорту:

• регіон посадки, кліматичні і погодні умови;
• грунтові умови;
• спосіб вирощування (теплиця або відкритий грунт);
• висота зростання кущів (високорослі, низькорослі);
• швидкість дозрівання (ранні, середні, пізні);
• забарвлення (рожевий, помаранчевий, червоний, жовтий, білий, зелений, коричневий, чорний), форма (кругла, сливка, грушоподібна, серцеподібна) і розмір (черрі, средньоплодні, біфштексні) плодів;
• призначення (для салатів, для соусів, для консервації);
• врожайність;
• гібридність - гібриди характеризуються підвищеною життєвою силою, стійкістю до захворювань, чудовою урожайністю, але не підходять для збору насіння.

Незважаючи на зростаючу популярність високорослих сортів, все ж улюбленцями дачників залишаються низькорослі рослини. Низькорослі, або детермінантні, помідори відрізняються компактними кущами, висота яких не перевищує метра. Є також напівдетермінантні сорти - рослини розростаються досить сильно (до 1,5 метрів), але все ж самостійно загальмовують зростання.  

Основна перевага низькорослих томатів - мінімальний догляд. Вони не вимагають підв'язування і пасинкування. Виростити їх зможе навіть новачок. Найбільшь легкі для вирощування - штамбові сорти, через що їх називають помідорами для ледачих.

2. Від насіння до розсади

Прийом№1: Терміни посіву насіння на розсаду

Для отримання більш сильних і здорових томатних кущів бажано з насіння виростити розсаду. Воно закладається у підготовленний ґрунт - сухим, без попередньої підготовки. Перед посівом грунт зволожують, а насіння сіють на глибину 1,5-2 см. Накриваємо плівкою, що волога не випаровувалась і була стабільна температура та вологість.

Дуже важливо витримати терміни посіву. На півночі України висівати насіння раніше 20 лютого сенсу немає, оскільки вам буде важко забезпечити для них належний світловий режим. У південних регіонах посів можна проводити і раніше, але поспішати не варто.

Прийом №2: дотримуємося температурного режиму

На кожному етапі вирощування необхідно дотримуватися індивідуального температурного режиму. Після посіву, температуру потрібно підтримувати на рівні 24-26˚С. Сіяти насіння можна двома способами: помістити на глибину 2-4 см, зволожити ґрунт  і накрити плівкою; помістити на глибину до 4 мм і накрити 1-2 листами газети, притиснути її до ґрунту і підтримувати у вологому стані. Як тільки насіння зійде, плівку або газету потрібно прибрати, а ящик з розсадою поставити на світле місце. Температуру в приміщенні варто знизити до 13-16˚С і підтримувати її протягом тижня. Після цього можна зробити тепліше: вдень до 18-22˚С, вночі до 17-18˚С.

Прийом №3: Пікіровка

Пікіровку роблять у фазі 2-3 справжніх листочків приблизно на 10-14 день. Пікіровка з прищипуванням центрального кореня стимулює відростання бічних корінців, в результаті чого формується потужна коренева система. Цей етап роботи з сіянцями є обов'язковим лише в деяких випадках:

• якщо спочатку все насіння було посіяне в загальну тару;
• якщо насіння зійшло більше, ніж планувалося – можна при пікіровці відібрати найбільш сильні і здорові;
• якщо частина сіянців захворіла – пікіровка врятує здорові рослини;
• якщо потрібно зберегти розсаду від переростання, пікірують дорослу розсаду.

Після пікіровки температуру підтримують на рівні 18-22˚С вдень і 12-14˚С вночі. Поливають помірно. Воду бажано нагріти до 20-25˚С. При більш високій температурі кущики знову почнуть витягатися, а при дуже низькій їх листя набуде характерного фіолетового забарвлення, прибрати яке можна тільки підвищенням температури.

Прийом №4: Пересаджування в ґрунт.

У відкритий ґрунт рослини бажано висаджувати, коли мине загроза поворотних заморозків. У теплиці, особливо опалювальній, вони не критичні. Грядки у відкритому ґрунті краще організувати зі сходу на захід. При цьому томати отримають максимум сонячного світла.

При пересадці, особливо в південних регіонах, кожен кущик бажано прикопати. Таким чином у нього почнуть формуватися бічні корінці і вся коренева система буде більш потужною. Що стосується північних регіонів, то тут потрібно віднестися до прикопування з обережністю, тому що ця процедура припиняє ріст рослини на термін від тижня до місяця і залишку теплого періоду року може не вистачити для повного визрівання плодів.

Ґрунт  після пересаджування можна замульчувати, так в ньому довше зберігатиметься волога. Крім того, мульча приверне дощових черв'яків, які харчуються органікою, а вони, в свою чергу, будуть виробляти цінний гумус.

3. Сусіди і попередники томатів на городі

Корисні сусіди - меліса лимонна, чорнобривці, м'ята, огіркова трава, шавлія, чабер, селерою, редискою, салатом, морквою, буряками, часником, шпинатом, петрушкою та кущовою квасолею. 

Попередники. Краще садити помідори після - цибулі, гарбуза, моркви, огірків, буряка й капусти. Взагалі, помідори люблять, коли їх садять після просапних культур, що залишають пухкий ґрунт.

А ось не можна садити помідори після таких рослин, як: картопля, баклажан, перець, фізаліс, а також горох. Це, зокрема, пов'язано з двома причинами: усі ці культури можуть хворіти однаковими хворобами, які, відповідно, легко мігрують з однієї рослини на іншу. Та ж історія зі шкідниками. необхідно правильно чергувати посадку овочів на одній ділянці - це знижує нерівномірне виснаження ґрунту. Також слід пам'ятати, що на одне й те ж місце помідор потрібно садити з різницею в 3-4 роки.

4. Підживлення томатів протягом сезону

Підживлювати помідори треба хоча б тричі за сезон, а ще краще - робити це постійно, кожні 2 тижні,щоб отримати добрий врожай та здорові міцні рослини. Спочатку вегетації рослин, застосовують добрива,де на першому місті стоїть азот. Пізніше треба використовувати добрива де є більший вміст фосфору та калію, це час коли вони квітнуть і формується зав`язь.

Також робити акцент на вміст мікроелементів у добривах, дуже гарно себе показують добрива з мікроелементами у хелатній формі. З-поміж мікродобрив, помідори потребують магнію і бору: магнію - постійно, а бору тоді, коли вони зацвітуть, бо за його дефіциту можуть обсипатися квітки і зав 'язь.

Однак і від розчину перепрілого пташиного посліду, томати також не відмовляться. Або інших органічних добрив, які гарно впливають на біоту грунта, що допомагає засвоювати томатам всі поживні речовини із добрив та підвищує родючість грунту.

Непогано себе показав стимулятор рослу Пасліній, що може підвищити врожайність до 40%.

5. Поширені хвороби томатів

Серед хвороб томатів найбільш поширеними є:

• Фітофтороз
• альтернаріоз
• Септоріоз

Ці хвороби завдають найбільшої шкоди томатам. Втрати врожаю можуть становити 30–50 %, а то і більше, залежно від ступеня розвитку хвороби.

Фітофтороз (збудник — гриб Phytophthora infestans) широко розповсюджений в усіх зонах України, вражуючи томати повсюдно, але не в однаковій мірі в різні роки. Велику роль у поширенні хвороби відіграють, як відомо, погодні умови, особливості сорту та наявність інокулюму збудника.

Хворобою уражуються усі органи рослини — листки, стебла, плоди. На листках утворюються бурі плями, які за високої вологості повітря з нижнього боку вкриваються білим павутиноподібним нальотом, що є спороношенням гриба.

На плодах з’являються коричнево-бурі тверді розпливчасті плями. У вологу погоду (або за густої роси чи туманів) по краях вкриваються світло-сірим нальотом. Масове поширення фітофторозу спостерігається, як правило, після тривалої дощової погоди за температури повітря 18–20 і вологості не нижче 76%.

Тумани, роси і дощі за помірної температури сприяють розвитку хвороби. Зараження рослин відбувається за наявності краплинної вологи на поверхні рослин. Джерелом інфекції є уражені рослинні рештки томатів і картоплі, яку фітофтороз також сильно уражує.

Суха плямистість або альтернаріоз з’являється на рослинах томатів практично щорічно. Уражує томати в усіх районах вирощування, в усіх фазах розвитку і практично всі органи — листя, стебла, черешки, суцвіття та плоди.

Симптоми ураження альтернаріозом з’являються на рослинах томатів, як правило, раніше, ніж фітофторозом, тому цю хворобу ще називають ранньою сухою плямистістю, або макроспоріозом (за назвою збудника — синонімуму). Спочатку на нижніх, а потім і на верхніх листках з’являються темно-бурі округлі плями з концентричними колами. Тканина в місцях плям суха навіть за вологої погоди.

Хвороба супроводжується поступовим загальним пожовтінням листків. На стеблах і черешках утворюються довгасті темно-бурі плями з чорним або темно-сірим нальотом. У місцях ураження утворюються сухі виразки. Рослини в’януть. На плодах утворюються бурі плями з вираженою зональністю. У вологу погоду плями вкриваються чорним оксамитовим нальотом — конідіальним спороношенням гриба.

Збудниками сухої плямистості томатів є гриби роду Alternaria, що відносяться до незавершених грибів класу Deuteromycetes. Збудник може зберігатися у формі міцелію і конідій на рослинних рештках та в насінні.

Велике значення для розвитку тієї чи іншої хвороби мають погодні умови. Якщо розвитку фітофторозу сприяє дощова прохолодна погода, то альтернаріозу — суха жарка погода з періодичними теплими дощами. В роки з холодною і вологою погодою в червні-липні домінує фітофтороз, при теплій погоді і частому чередуванні вологих і сухих періодів — альтернаріоз.

Септоріоз або біла плямистість листків найбільш поширений у західних і північних областях як у відкритому, так і закритому ґрунті. Уражуються в основному листки, зрідка стебла і плоди.

Проявляється хвороба у вигляді дрібних брудно-білих плям із темним обідком і численними темними крапками — пікнідами гриба — збудника хвороби.

При сильному ураженні плями зливаються і вкривають усю листкову пластинку. Листки жовтіють і засихають. Може проявлятися у ранні фази розвитку рослин — на сходах та розсаді.

Збудником хвороби є недосконалий гриб Septoria lycopersici Spegю. Розвитку хвороби сприяє тепла волога погода. Основне джерело інфекції — уражені неперегнилі рослинні рештки.

Щоб уникнути зараження рослин хворобами, дотримуйтесь сівозміни на городі, спалюйте зараженні рослинні рештки, використовуйте профілактичні та хімічні заходи та інших заходів. Також градки з томатами повинні бути чисті від бур”янів, бо вони теж є джерелом хвороб,особливо вірусних.

6. Секретні прийоми для врожайності та як зберегти отриманий врожай

Секрет №1 Обприскування

Обприскування слабким розчином борної кислоти або бору в період цвітіння збільшує кількість зав'язі і стимулює ріст помідорів, а крім того, робить їх солодшими. 2-4 такі процедури збільшують кількість урожаю на 20%.

Секрет №2 Струшування

Цей секрет стосується лише тепличних рослин. Для кращого запилення кисті з квітами раз в пару днів треба легко струснути. Після чого кущі полити, а через пару годин провітрити теплицю.

Секрет №3 Пасинкування

Видалення пасинків збільшує число томатів на кущі, оскільки вся його сила йде не в листя, а в плоди. Пасинкування потрібно проводити регулярно. Пасинки бажано видаляти не повністю, а залишати невеликі пеньки до 0,5 см завдовжки, інакше вони відростуть знову.

Секрет №4 Видалення листя

У період плодоношення у кожного куща варто видалити по 2-3 нижніх листки, особливо якщо вони дотикаються до ґрунту. Обривати їх бажано зранку і в суху погоду. До вечора ранка практично затягнеться і не буде служити провідником інфекції. Таким чином ви: вбережете кущ від можливих хвороб, прихованих у ґрунті; підвищите урожай, направивши силу кущика до плодів, а не до листя.

Як зберегти врожай

Щоб томати не тріснули Поливати помідори краще по борознах і водою, яка не містить надмірної кількості солей. Але найважливіше — правильний режим: рідко, але рясно і регулярно.Не робіть різких «перепадів» у графіку: то густо, то пусто, інакше помідори почнуть розтріскуватися (до речі, як і за надмірного поливання).

Зрілість томатів

У ступені зрілості помідорів виділяють кілька стадій. Потрібно розрізняти ці стадії, щоб вчасно і правильно зібрати урожай помідорів. Існує три ступені зрілості:

• біологічна;
• технологічна;
• споживча.

Біологічна зрілість томатів означає припинення росту плодів. Насіння сформоване і вкрите оболонкою. Зелена шкірка помідора починає світлішати. При температурі повітря +25 градусів через тиждень плоди дозрівають до стадії технологічної зрілості.

На цьому етапі томати набувають характерного для сорту забарвлення, в розрізі стають рожевими. Плоди накопичують максимум кислот, цукрів і вітамінів. Настає споживча стадія зрілост

Зберігання і дозрівання помідорів

Стиглі помідори в свіжому вигляді тривалому зберіганню не підлягають. Однак, збір врожаю недозрілих томатів — звичайна практика серед садівників. При дотриманні правильних умов зберігання, помідори дозрівають поза куща і забезпечують вас безперервним потоком стиглих плодів. Відберіть цілі та не уражені хворобами помідори, просушіть їх і розкладіть у два шари в дерев'яних ящиках.

Приміщення, де дозрівають помідори, повинне бути теплим (23-25 градусів), вологим (80-85%) і добре провітрюваним. Наявність світла не грає великої ролі, але в темряві дозрівання відбувається швидше і рівномірніше. При таких умовах зберігання помідори повністю дозріють вже через 8-10 днів. Температура вище 30 градусів сприяє нерівномірному забарвленню плода. Якщо опустити температуру нижче 20 градусів — дозрівання сповільниться.

Для тривалого зберігання (до трьох місяців) зірвіть помідори в стадії біологічної зрілості, помістіть їх у дерев'яні ящики, присипте тирсою і залиште в темному приміщенні при температурі 8-10 градусів. Збір і зберігання врожаю помідорів — процес нескладний і захоплюючий. При дотриманні правил зберігання свіжі томати будуть радувати вас до самих морозів.

Обрати потрібний сорт та добрива вам допоможуть консультанти нашого магазину. Бажаємо високих та смачних врожаїв!