Зміст

1. Що таке ph грунту і які види існують.
2. Які фактори впливають на ph грунту.
3. Методи визначення кислотності грунту.
4. Вплив Ph грунтів на рослини і засвоєння ними елементів живлення.
5. Як покращити ph на земельній ділянці.

Всім доброго дня! Вітаємо вас на сторінках нашого блогу. Сьогодні хочемо вам розповісти про Ph грунту та його значення у розвитку рослин.

Що таке кислотність грунту?

Кислотність ґрунтів — це властивість, обумовлена наявністю в ґрунтовому розчині водневих (Н+) іонів. Представлена через рН (від'ємний логарифм концентрації водневих іонів). Кислі ґрунти мають рН менше 7, нейтральні — близько 7, а лужні — понад 7. Тобто 0 – це найвищий рівень кислотності, а 14 – максимум по лужності.

Існує кілька видів кислотності у ґрунті, і плутати їх не можна. Це три основні види кислотності грунту, що важливі для агронома, це – актуальна (вона ж водна, вона ж активна), потенційна (вона ж сольова, вона ж обмінна) і гідролітична.

У різних випадках вимірюють різні види кислотності , що найголовніше, для кожного виду кислотності існують свої градації «кисла – нейтральна – лужна».

Актуальна кислотність - вимірюється у водній витяжці ґрунту. Це та сама кислотність, при якій рН нейтрального ґрунту дорівнює 7. Але вимірювати актуальну кислотність має сенс тільки в період вегетації рослин, щоб розуміти ситуацію з кислотністю «саме зараз».

Потенційну кислотність ґрунту вимірюють, щоб з’ясувати найімовірніший рівень рН під час майбутньої вегетації рослин. Її слід з’ясувати під час базового аналізу ґрунту восени. Зверніть увагу, що нейтральним для цього виду рН є 6.0.

І нарешті, гідролітична кислотність. Її вимірюють для того, щоб точно розрахувати норми внесення вапна (гіпсу). Саме цей показник вводиться у відповідні формули, що дозволяють спланувати внесення вапна рівно в тих кількостях, щоб не просто «знизити кислотність», а довести її до певного потрібного рослинам рівня. Нейтральний показник тут дорівнює 2.0.

Фактори що впливають на формування ph грунту

Є багато факторів, що впливають на рН, але науковці розділили їх на екологічні та антропогенні.

Екологічні фактори включають:

• Природно низький вміст ґрунтів у основних компонентах- таких як магній і кальцій;
• В умовах помірного клімату кількість опадів у «вологі» роки вища, ніж випаровування з поверхні ґрунту і транспірація, що викликає проникнення лужних іонів вглиб ґрунтовного профілю, роблячи їх недоступними для рослин;
• Провітрювання мінералів ґрунту, що виділяють кислотні іони в навколишнє середовище;
• Процес нітрифікації, що здійснюється бактеріями роду Nitrosomonas і Nitrobacter, в результаті чого, крім нітратних іонів, утворюються водні іони;
• Завантаження основних катіонів (Ca2 +, K +, Mg2 +) через коріння рослин;
• Мінералізація органічної речовини грунту, що призводить до утворення іонів NO3-, SO4-2 та CO2, які утворюють кислоти з водою.

У свою чергу, антропогенні фактори включають:

• Кислотні дощі, тобто атмосферні опади з рН нижче 3,5, що виникають в результаті викиду неметалевих оксидів до атмосфери та їх реакції з водою. Як наслідок, вони утворюють кислоти. Підраховано, що кислотні дощі можуть йти навіть на відстані більше 1000 км від джерела викидів;
• Вирощування монокультур; не дотримання сівозмін.
• Використання кислотних добрив з кислими та фізіологічно кислих.

Методи визначення кислотності ґрунту

Звісно, найточніший метод визначення рН ґрунту - це у лабораторії, де проведуть відповідне дослідження. Проте за нестачі часу, коштів чи просто якщо ліньки, можна скористатися перевіреними часом «бабусиними рецептами», про які не кожен агроном у наш час знає.

Перевірка оцтом

На жменю ґрунту з потрібного поля слід налити звичайного столового оцту. Якщо в складі ґрунту оптимальний або підвищений вміст вапна (нейтральний і лужний ґрунт відповідно), то оцтова кислота вступить в реакцію і після змішування з землею почне виділяти вуглекислий газ, що проявиться у вигляді піноутворення та «кипіння». Якщо вапна недостатньо (кислий ґрунт), то реакції не відбудеться.

Перевірка «смородиновим чайком»

Слід узяти 3-4 листки чорної смородини, залити їх склянкою крутого окропу і настояти, доки вода не стане кімнатної температури. Додати у ємність з настоєм землю з поля, яке потрібно перевірити. Вода змінить колір, за ним і можна визначити кислотність доданого ґрунту:

• червоний — pH 3,5-4,5;
• рожевий — pH 4,5-6,5;
• зелений — pH близько 7;
• блакитний — pH 7 і вище.

За допомогою лакмусового паперу

Для вивчення потрібно взяти зразок ґрунту з глибини приблизно 10 см. Покласти його в ємність, роздрібнити та прибрати все зайве.(палки, камені, тощо). Далі слід додати рівну частину очищеної води(дистильована вода) та перемішати. Робочий матеріал готовий для тестування. Можна занурити в нього лакмусовий папір і десь через 2-3 хвилини вже визначати кислотно-лужний баланс за отриманним кольором, зіставивши його з колірною шкалою.

Аналізатор кислотності

Для цього метода вже знадобиться придбати спеціальний портативний тестер (рН-метр, аналізатор ґрунту). Принцип дії та застосування рН-метра елементарні – жодних труднощів виникнути не повинно. Взагалі у господарстві це корисна річ, оскільки використовується у вимірюванні не тільки pH, а й вологості, температури, освітленості та інших параметрів.

Рослини – індикатори

Якщо цих рослини багато на ділянці, то має сенс застосовувати цей метод. Так про високу кислотність свідчить наявність таких видів: верес, хвощ польовий, кропива, кінський щавель, жовтець, подорожник, кульбаба, м’ята, мокриця, мох. На лужних ґрунтах часто розростаються польова гірчиця, дикий мак, болотяна сушениця, цикорій, люцерна. На нейтральних і слабокислих можна спостерігати поширення ромашки, конюшини, мати-й-мачухи, волошок та берунків.

Вплив Ph грунтів на рослини та засвоєння ними елементів живлення

Кислотність ґрунту грає важливу роль у доступності поживних речовин, особливо фосфору, мікроелементів і на біологічну активність ґрунту.

Якщо визначено низький рівень pH, тобто ґрунти кислі:

• знижується врожайність і прибутковість;
• відбувається зниження розвитку азотофіксуючих бактерій Rhizobium, які забезпечують фіксацію атмосферного азоту;
• гербіциди з сімейства імідазолінонів (imi-гербіциди), такі як Євролайтінг або Фабіан, повільно розкладаються в кислих ґрунтах;
• алюміній, що є у ґрунті, може ставати токсичним для рослин і викликати порушення фізіологічних процесів, може призводити до слабкого розвитку кореневої системи і пошкодження рослин; При цьому надходження у рослини фосфору, калію, сірки, кальцію та магнію значно ускладнюється;
• навіть при високому мінеральному фоні не гарантується отримання врожаю, бо багато елементів можуть ставати не доступними і баланс мінеральних елементів в рослинах порушується.

Якщо визначено високий рівень pH, тобто ґрунти лужні:

• знижується врожайність і прибутковість;
• В лужних ґрунтах (pH 7.5-8.5) фосфор, залізо, марганець, мідь, цинк, бор стають менш доступними рослинам через утворення нерозчинних гідроксидів;
• втрати на випаровування внесеної у ґрунт сечовини зростають;
• збільшуються ризики отримання рослинами опіків від контакту коренів з сечовиною;
• гербіциди з сімейства сульфонілсечовин і триазинів (атразин, та ін.) та інші гербіциди повільно розкладаються в таких ґрунтах.

Для більшості рослин оптимальним значенням кислотності ґрунту є 6,0-7,0. Більшість макро- та мікроелементів максимально доступні за кислотності 6,6-6,9. Розкислення ґрунту лише на одиницю значення (від 5,0 до 6,0) сприяє підвищенню урожайності до 50%.

При плануванні технології вирощування - рН потрібно брати до уваги в першу чергу, ще до проведення аналізу ґрунту на вміст елементів живлення та складання агрохімічних паспортів полів.

Покращення кислотності на земельній ділянці

Що потрібно робити?

Перше що спадає на думку – це застосування мінеральних добрив. Для господарств : насамперед, варто визначити кислотність ґрунту, розрахувати потребу у вапні (гіпсі) і внести відповідну норму вапна (гіпсу), щоб змінити кислотність (лужність) до оптимального рівня і тим самим збільшити доступність наявних мікроелементів.

По-друге, зробити аналіз ґрунту - визначити наявність NPK; розрахувати потребу в NPK і внести відповідну норму добрив. Добрива теж слід вибирати відповідно до кислотності отриманої у результаті аналізу грунту з вашого господарства. При покупці добрив слід спиратись на такі критерії:

Вибір добрив залежно від рН

Критерії вибору добрив:

• Вартість одиниці речовини.
• Характеристики ґрунту: кислотність, склад солей.
• Ознаки дефіциту елементів живлення.
• Способи внесення (обприскування, культивація, з сівбою, із зрошуванням).
• Час застосування добрив (основне,  до сівби, з сівбою, міжрядне внесення, ін

Фізіологічні параметри кислотності добрив

Фізіологічно лужні добрива, що підійдуть для внесення у кислі ґрунти:

• Нітрат кальцію N13
• Нітрат натрію N16
• Карбонат калію (поташ) K52-60

Фізіологічно кислі добрива, що підійдуть для внесення у лужні ґрунти:

• Калійна сіль K57-60
• Сульфат калію K45-52
• Сульфат амонію 21%
• Простий суперфосфат 19%
• Карбамід N46
• Нітрат калію N12P0K24

Фізіологічно нейтральні добрива для будь-яких ґрунтів:

• Аміачна селітра N34
• Діамофос N18P46
• Амофос N12P52

Кислотність та склад солей варто враховувати, адже кожне добриво має власний рН, і може як «підкислити» так і «підлужнити» ґрунт.

Сидерати

Ще один із методів м'якого покращення кислотності грунтів на який мало звертають уваги - є застосування сидератів.

Під впливом сидератів значно поліпшуються основні агрохімічні показники ґрунту: pH - гідролітична кислотність, ємність і ступінь поглинання. Останнім часом науковці спостерігають велику позитивну роль кореневих виділень сидеральних рослин. Вага сухої речовини мікроорганізмів, які відмирають протягом року, може досягати 6 т/га.

У сухій речовині цих мікроорганізмів міститься близько 12% азоту, 3% фосфору і 2,2% калію. Таким чином, мікроорганізми додають до біологічного кругообігу значну кількість елементів мінерального живлення в різних шарах ґрунту, підвищуючи його родючість.

І на останок - найкращій результат буде,якщо застосовувати кілька методів одночасно і з розумом. І ще, не забувайте дбайливо ставитись до землі – адже це не просто сукупність мінеральної породи – живий організм, це наш скарб.