Хвороби винограду та чим з ними боротись

В останні роки на подвір’ях України стає все більш популярним вирощування сортових виноградів з великими, соковитими, солодкими гронами ягід. Однак виноградні рослини часто страждають від шкідників, вірусних, бактеріальних та грибкових хвороб, що серйозно знижує їх врожайність. Несприятливі погодні умови також впливають на здоров'я лоз та грон, і кожного року значна частина врожаю втрачається через неправильне або відсутнє лікування.

Давайте розглянемо основні хвороби винограду та фунгіциди для боротьби з ними.

Мілдью

Мілдью, також відоме як несправжня борошниста роса, є одним з найпоширеніших грибкових захворювань винограду. Це захворювання, викликане облігатним паразитом Plasmopara viticola Berl. et Toni, вражає всі зелені органи рослини, включаючи листя, ягоди та пагони. Хвороба проявляється особливо активно при високій вологості повітря, наприклад, під час частих дощів або в субтропічних умовах. Оптимальна температура для розвитку цієї хвороби становить 20-25 °C, а за один сезон може розвинутися до 16 генерацій збудника.

Ознаки

Мілдью часто плутають із оідіумом (справжньою борошнистою росою) через подібні симптоми. Головна відмінність полягає в тому, що при мілдью пліснява з'являється на нижньому боці листка, тоді як у разі оідіуму білий наліт утворюється на його верхній поверхні.

Листя. Ознаки мілдью на листках - це маслянисті плями округлої форми, які з часом покриваються білим борошнистим нальотом, особливо у вологу погоду. Розмір плям 2-3 см в діаметрі. Ці плями можуть призводити до некрозу, де уражена тканина спочатку жовтіє, а потім може стати червонувато-коричневою з вираженими ознаками відмирання і засихання. Сильно уражене листя може опадати, а зелені пагони залишатися без листя.

Суцвіття. На суцвіттях і гронах мілдью викликає формування видовжених зелених плям, ніби просочених водою, що згодом веде до відмирання тканини, порушення нормального сокоруху і всихання частини суцвіття. Якщо міцелій проникає в плодоніжки та квітки, суцвіття може покритися білим нальотом, а бутони та квітки засихати і обсипатися.

Ягоди. Ягоди найбільш уразливі до мілдью на початковій стадії розвитку, коли мають багато відкритих продихів. Уражені тканини набувають брудно-бурого кольору, а у вологу погоду покриваються грибним нальотом. У міру росту ягід, коли продихи зникають, зараження мілдью відбувається переважно через плодоніжки. Уражена тканина плодоніжок буріє, набуває фіолетового відтінку та відмирає. Внаслідок цього ягоди деформуються, стають грушоподібними, їхня м'якоть темніє, зморщується, і вони легко опадають.

Боротьба

Важливим є вирощування сортів винограду, стійких до цього захворювання, використання калійно-фосфорних добрив, видалення пасинків, мульчування грунту, а також профілактичне застосування контактних та системних фунгіцидів. Рекомендовані терміни фунгіцидних обробок включають першу обробку, коли молоді пагони досягають 15-20 см у довжину; другу - перед цвітінням; і третю - після цвітіння, коли розмір ягід сягає величини горошини.

Фунгіциди: Антракол, Блу Голд, Бордоська суміш, Купроксат, Ридоміл голд, Стробі, Танос, Хорус, Чемпіон, Акробат, Артемікс, Скай, Старк.

Оїдіум

Оїдіум, відомий також як справжня борошниста роса, є серйозним збудником захворювань винограду і викликається грибом Uncinula necator Burril. Це захворювання можна виявити за характерними ознаками: якщо частина винограду розвивається нерівномірно, листя виглядає кучерявим і покрите сірувато-білим пилом. З червня такий наліт частіше з’являється на обох сторонах листя, а суцвіття і грона ніби обсипані попилом чи борошном, що в кінцевому результаті призводить до їх відмирання.

Ознаки

У спекотну погоду уражені рослини видають характерний запах гнилої риби.

Листя. На ураженому листі, переважно на його верхньому боці, з’являється білий борошнистий наліт грибка, який з часом набуває сіруватого відтінку. Сильно уражене листя жовтіє та некротизується, але не опадає, що призводить до зменшення активної поверхні й послаблення рослини.

Пагони. Симптоми ураження включають борошнистий наліт, темні безформні плями, що зливаються між собою. Молоді пагони можуть повністю вкриватися білим борошнистим нальотом. У місцях сильного ураження тканини пагонів чорніють і відмирають, що спричиняє порушення їхнього росту та нерівномірне здерев’яніння. Такі пагони особливо вразливі до заморозків. Навесні уражені пагони відстають у рості, а їхнє листя стає кучерявим.

Суцвіття. Уражені суцвіття вкриваються таким самим борошнистим нальотом, що призводить до порушення нормального розвитку квіток та їхнього передчасного опадання.

Ягоди. Симптоми ураження борошнистою росою залежать від стадії дозрівання ягід на момент зараження. Найбільш вразливими є молоді ягоди - вони покриваються нальотом і засихають. Якщо зараження відбулося пізніше, але ще до досягнення ягодою повного розміру, вона продовжує рости, однак під впливом збудника порушується цілісність епідермісу, що спричиняє розтріскування та деформацію. Характерною ознакою такого ураження є виступання кісточок назовні.

Боротьба

Для боротьби з борошнистою росою застосовуються агротехнічні методи, які включають заходи для забезпечення кращого провітрювання кущів винограду. Це може включати підв’язування пагонів, пасинкування, обламування пагонів, обстригання листя та контроль над бур’янами.

Час проведення обробок слід узгоджувати з графіком заходів проти мілдью, адже вони збігаються за термінами.

Фунгіциди: Фалькон, Стробі, Хорус, Тіовіт джет, Топаз, Блу Голд, Фитал, Топаз, Фундазол, Ревіона, Скай, Старк.

Антракноз

Антракноз винограду є грибковим захворюванням, що вражає листя, пагони, суцвіття та ягоди винограду. Це захворювання особливо активізується у періоди, коли спостерігаються різкі перепади температури та висока вологість.

Збудником антракнозу є гриб Gloeosporium ampelophagum Sacc., який може зимувати на інфікованих частинах рослини, зберігаючи життєздатність міцелію до п'яти років. Протягом одного сезону гриб може сформувати до 30 поколінь спор. Часті весняні дощі сприяють ранньому зараженню молодих листків та пагонів. Хвороба найбільш активно розповсюджується у дощову погоду, значно шкодячи виноградарству.

Ознаки

Листя. Ознаки антракнозу проявляються на листках у вигляді сірих плям з темно-білою облямівкою, які часто зливаються. В результаті на цих ділянках тканина листка відмирає та випадає.

Пагони й суцвіття. На пагонах винограду формуються вдавлені коричнево-сірі, а згодом рожево-сірі овальні плями з темною облямівкою, що можуть захоплювати цілі міжвузля. Згодом тканина на пагонах розтріскується, утворюючи глибокі виразки, що призводить до надлому та висихання пагонів. Суцвіття при ураженні набувають коричневого кольору та висихають.

Ягоди. На ягодах з'являються коричневі або сірі вдавлені плями округлої форми з темною облямівкою.

Боротьба

Методи боротьби з антракнозом включають використання сортів винограду, стійких до цього захворювання, а також своєчасне застосування контактних і системних фунгіцидів.

Фунгіциди: Антракол, Бордоська суміш, Медян екстра, Амістар голд, Артемікс, Фитал, Шавіт Ф.

Чорна плямистість (екскоріоз, фомопсис)

Чорна плямистість винограду вражає зелені та здерев'янілі частини лози, іноді листки та ягоди, найчастіше розвиваючись у вологих умовах. Гриб, що викликає захворювання, розмножується спорами під час дощової погоди або сильної роси. Спори легко розносяться краплями води, а після висихання - вітром, комахами та кліщами. Проростання спор відбувається на зелених частинах куща при температурі від 15 до 35°C, оптимально при 23°C, і відносній вологості повітря не менше 85%.

Ознаки

Пагони. Ознаки захворювання винограду включають знебарвлення кори на однорічних та багаторічних пагонах. Зазвичай плями з’являються на перших 6-7 міжвузлях, а в умовах сильного розвитку хвороби вони проявляються на плодових ланках, рукавах і штамбах. На вицвілих ділянках кори, при температурі вище 10°C, формуються плодові тіла гриба у вигляді численних чорних крапок – пікніди. Глибоке проникнення міцелію в деревину призводить до утворення гнилих ділянок, які спочатку послаблюють ріст, а потім викликають відмирання рукавів.

На уражених кущах розвиток пагонів нерівномірний: на здорових ріжках вони ростуть інтенсивно, тоді як на хворих – слабко.

Листя. Листя, рідше вусики та гребені грон, також часто інфікуються. Іноді суцвіття покриваються чорними плямами. Уражені листкові пластини зазвичай мають овальні та незграбно окреслені некрози, особливо біля потужніших жилок, які стають чорного кольору і оточені світлою облямівкою з ущільненої тканини, що може призвести до розриву листка. Сильно уражені листки передчасно жовтіють, а іноді інфікуються дозрілі ягоди.

Суцвіття. На уражених гребенях суцвіть і грон з’являються темно-коричневі або чорні штрихоподібні плями, які, розростаючись, можуть призводити до відмирання окремих частин гребеня. Інколи відбувається інфікування ягід, яке зазвичай трапляється під час цвітіння або незабаром після нього, залишаючись прихованим, доки ягоди не починають дозрівати. У деяких випадках навіть квіткові ковпачки вкриваються чорними плямами.

Ягоди. Уражені ягоди набувають темно-фіолетового забарвлення, втрачають смакові якості та поступово в’януть.

Боротьба

Боротьба з чорною плямистістю винограду є складною через здатність міцелію гриба глибоко проникати в тканини деревини та швидко розростатися під клітинами рослини. Спори гриба вкриті товстим шаром клітин, що робить їх стійкими до дії фунгіцидів. Оскільки хімічна боротьба проти самого міцелію часто неефективна, важливо зосередитися на знищенні плодових тіл гриба і запобіганні поширенню спор.

Для цього восени, після листопаду або після зимової обрізки, рекомендується обприскувати виноградні кущі контактними препаратами на основі міді, забезпечуючи ретельне покриття рослин. Засохлі рукава слід обов'язково вирізати. Навесні фунгіциди застосовують у період, коли на рослинах формується 2-3 листки, а подальші обприскування на протязі сезону слід синхронізувати з обробками проти мілдью та оїдіуму.

Фунгіциди: Артемікс, Антракол, Бордоська суміш, Ридоміл голд, Квадріс.

Сіра гниль (ботрітіс)

Сіра гниль вражає всі зелені та однорічні частини виноградної лози. Цей гриб є особливо небезпечним під час проведення щеплень, оскільки може інфікувати не тільки підготовлені живці, але й місця щеплень. Сіра гниль локалізується на точках росту молодих пагонів, що може призвести до серйозного зараження вже на етапі стратифікації та в подальшому також у розпліднику.

Ягоди можуть заражатися цією хворобою з початку їхнього розвитку, проте найінтенсивніше вона поширюється на достигаючих і вже стиглих плодах.

Зазвичай хвороба залишається непомітною до моменту збору першого врожаю. Після збору стиглі ягоди стають особливо вразливими до сірої гнилі, особливо за наявності вм’ятин на їхній поверхні. Під час збирання врожаю контакт із ураженими плодами сприяє поширенню інфекції на здорові ягоди.

Ознаки

Квітки. На виноградниках сіра гниль проявляється особливо активно у холодну та вологу весняну погоду, утворюючи нальот на бруньках, що розпускаються та молодих пагонах. На квітках з’являється сірий наліт, після чого вони висихають і опадають.

Ягоди. Інфекція зазвичай проявляється у вигляді м’яких, світло-коричневих плям, які швидко збільшуються в розмірі на ягоді. Якщо уражені плоди залишаються на рослині, вони поступово всихають і покриваються сіруватим нальотом.

Боротьба

Для боротьби з борошнистою росою застосовують агротехнічні методи, спрямовані на покращення провітрювання виноградних кущів. До них належать підв’язування пагонів, пасинкування, обламування зайвих пагонів, обрізка листя та контроль бур’янів.

Фунгіциди: Магнікур Гард, Магнікур Стар, Квадріс, Фитал, Фундазол, Сальто, Світч, Хорус, Йодофіт, Захисник, Страж, Мобіль, Скай, Старк, Шавіт Ф, Артіс Плюс, Топсін-М, Залізний купорос.

Краснуха

Це захворювання винограду спричиняє значні втрати врожаю в окремі роки у більшості європейських країн. Його розвиток значно посилюється при підвищеній вологості. Найбільшу шкоду хвороба завдає, якщо зараження відбувається до або під час цвітіння винограду, тоді як пізнє інфікування зазвичай не має серйозних наслідків.

Збудником є сумчастий гриб Pseudopeziza tracheiphila, який паразитує у провідних пучках уражених частин виноградного листя, переважно в судинах. Краснуха може довгий час залишатися в прихованому стані в інфікованих рослинах і при сприятливих умовах викликати раптовий спалах хвороби.

Ознаки

Листя. У білих сортах винограду на уражених листках з’являються світлі плями, оточені вузькою жовтувато-восковою облямівкою, які з часом набувають коричневого забарвлення. У червоних сортах винограду ці плями мають зеленувато-жовту облямівку та поступово стають рубінового кольору. Характерною особливістю плям краснухи є їх чітке обмеження жилками, через що вони набувають клиноподібної форми. Листя, уражене краснухою, засихає та передчасно опадає, що призводить до оголення пагонів у нижній частині ще до початку цвітіння.

Пагони. Уражені молоді пагони характеризуються уповільненим ростом.

Ягоди. Хвороба може спричинити масове опадання ягід через ослаблення та руйнування плодоніжок. У таких випадках на гронах залишаються лише поодинокі ягоди, а втрати врожаю можуть досягати 80%.

Боротьба

Для захисту від краснухи рекомендується проводити обробки, починаючи з фази 2–3 листків, потім у фазі 5–6 і 7–9 листків (до появи суцвіть). Важливу роль у захисті від краснухи відіграє ретельна обробка фунгіцидами як верхньої, так і нижньої сторони листя, особливо на ранніх етапах розвитку. Це необхідно, оскільки проросткові гіфи проникають у тканини листка з обох боків.

Фунгіциди: Ридоміл голд, Амістар голд, Парацельс, Діналі.

Профілактика хвороб винограду

Профілактичний захист винограду від хвороб ґрунтується на комплексі агротехнічних заходів, які спрямовані на підвищення стійкості рослин і запобігання поширенню збудників.

• Прибирання опалого листя та перекопування ґрунту – видалення залишків рослинності допомагає знищити місця зимівлі патогенів і шкідників.
• Формування кущів і правильна обрізка – прорідження пагонів забезпечує кращу вентиляцію, що зменшує ризик розвитку грибкових хвороб.
• Підв’язування пагонів – покращує циркуляцію повітря та доступ світла, зменшуючи ризик ураження грибковими хворобами.
• Контроль бур’янів – знищення бур’янів у міжряддях зменшує кількість місць для розвитку шкідників і патогенів.
• Збалансоване підживлення – внесення мінеральних добрив: Яра Фолікер, Яра Міла, Авангард, Агреколь, Нутрівант, Нутрівант плюс

Застосування цих методів значно знижує ризик хвороб і допомагає зберегти здоров’я виноградника.