Доставка товарів для захисту рослин Укрпоштою Швидка доставка агротоварів Щоденне відправлення замовлень Доставка агротоварів Новою поштою
Акції та знижки
Особистий кабінет
Товар доданий до кошика Відкрити

Класифікація бур'янів та заходи боротьби

07.10.2023
221

Бур’яни – це зайва шкідлива рослинність, що росте на посівах сільськогосподарських культур, на газонах, пасовищах, в садах, парках, по узбіччях доріг, тощо. Бур’яни значно конкурентніші за культурні рослини. Завдяки потужній кореневій системі, швидкому росту, витривалості, стійкості та високій здатності до розмноження, вони пригнічують культури, знижують їх продуктивність, можуть призвести до їх виснаження та загибелі. Небажана рослинність псує вигляд газонів, клумб, інших елементів ландшафтного дизайну та архітектури. Деякі бур’яни можуть викликати алергію та отруєння.

Агрономічна класифікація бур’янів

В Україні налічується близько 700 видів бур’янів, що належать до різних родів, родин та класів. Але ботанічна класифікація не дуже підходить для сільського господарства, а саме, для комплексу заходів по боротьбі з бур’янами. Близькоспоріднені рослини можуть дуже відрізнятись за строками проростання насіння, життєвим циклом, переважними способом розмноження. Відповідно, будуть різнитись і методи боротьби з ними. Тому в Україні традиційно застосовують агрономічну класифікацію бур’янів за способом живлення, тривалістю життя, морфологічними ознаками, особливостями росту і розмноження.

Згідно цієї класифікації, за способом живлення всі бур’яни поділяються на:

  • Автоморфи – непаразитні зелені рослини, здатні до самостійного живлення
  • Напівпаразити – зелені рослини, що мають здатність до фотосинтезу, але мінеральні речовини і вологу отримують у рослини-господаря
  • Паразити – рослини, що повністю живляться за рахунок рослини-господаря.

Автоморфи (зелені рослини)

Автоморфи налічують найбільшу кількість видів бур’янів. За тривалістю життєвого циклу вони поділяються на дві великі групи:

  • Малорічні – рослини, що живуть 1-2 роки, розмножуються насінням і відмирають після його дозрівання.
  • Багаторічні – життєвий цикл може тривати багато років; розмноження – вегетативне і генеративне (насінням).

В свою чергу, за певними ознаками ці групи розбиваються на підгрупи. Малорічні бур’яни діляться за тривалістю життя, термінами проростання насіння, особливостями життєвого циклу. Багаторічники розділяють за морфологічними ознаками.

Малорічні бур’яни

Малорічні бур’яни включають такі підгрупи рослин:

  • Ефемери – рослини з коротким вегетаційним періодом (1-2 місяці), що дають декілька поколінь за рік. Найбільш відомий представник – зірочник середній (мокрець, мокриця).
  • Ярі ранні – однорічні рослини, що дуже рано сходять, витримують приморозки і здатні розвиватися при низьких температурах. До групи ярих ранніх бур’янів належать: гірчиця польова, редька дика, лобода біла, вівсюг звичайний, гречка витка.
  • Ярі пізні – насіння бур’янів цієї групи проростає при прогріванні верхнього шару ґрунту до 12-14°С. Вегетаційний період триває до кінця літа – осені. Представники: щириця (види), куряче просо, портулак городній, галінсога дрібноквіткова, мишій (види), паслін чорний.
  • Озимі – сходи з’являються наприкінці літа. Зимують рослини у фазі розетки листя, а наступного року зацвітають, утворюють насіння і закінчують життєвий цикл: метлюг звичайний, стоколос, бромус житній.
  • Зимуючі – на відміну від озимих, не потребують для розвитку низьких температур. Насіння сходить на протязі всього вегетаційного періоду. Причому, у випадку ранніх сходів, повний розвиток представників цієї групи відбувається за один сезон. У разі, якщо рослини до настання холодів не встигають відплодоносити, вони здатні перенести зиму у будь-якій фазі свого розвитку, зацвісти і дати насіння наступного року. Представники: підмареник чіпкий, грицики звичайні, талабан польовий, ромашка непахуча.
  • Дворічні – в перший рік життя формують розетку листя і накопичують поживні речовини. В цій фазі зимують, а наступного року зацвітають і утворюють насіння. Після цього відмирають. Але, якщо першого року сходи з’явились запізно і рослини не встигли накопичити необхідний для плодоношення запас поживних речовин, життєвий цикл може розтягнутися на три роки. До цієї групи належать: лопух великий, будяк (види), морква дика, дурман звичайний, кропива глуха, буркун лікарський, синяк звичайний.

Багаторічні бур’яни

Багаторічні бур’яни можуть розмножуватися як насінням, так і вегетативно. Плодоношення відбувається, як правило, щорічно. Після цього надземна частина рослин відмирає, а підземна залишається живою. Наступного року від неї відростають нові пагони. Багаторічники поділяються за морфологічними ознаками на такі підгрупи:

  • Стрижнекореневі – багаторічні рослини, центральний корінь яких потовщений і видовжений. Розмножуються переважно насінням. Вегетативне розмноження відбувається через проростання бруньок, розташованих поблизу кореневої шийки. Полин (види) кульбаба лікарська, цикорій дикий.
  • Китицекореневі – коренева система нагадує китицю. Вона складається з великої кількості коренів, що відростають від кореневої шийки, без вираженого центрального кореня. Розмноження – насінням, рідше - вегетативно. Жовтець їдкий, подорожник великий.
  • Мичкуватокореневі – багаторічні рослини, що розмножуються переважно насінням. Коренева система мичкувата. Переплітаючись у поверхневому шарі ґрунту утворює дернину. Деякі види використовуються у газонних сумішах. Вівсяниця овеча, щучник дернистий, біловус стиснений.
  • Коренепаросткові – дуже злісні бур’яни, з якими важко боротися. Добре розмножуються як насінням, так і вегетативно. Вегетативне розмноження відбувається за рахунок паростків, що відростають від бруньок на коренях. Механічний обробіток ґрунту, під час якого корені перерізаються на окремі відрізки, стимулює утворення нових рослин. До цієї групи відносяться широко відомі осот (види), берізка польова, гірчак рожевий, будяк, молочай.
  • Кореневищні – ще одна група небезпечних багаторічних бур’янів. Розмножуються як генеративно, так і вегетативно, кореневищами, що являють собою видозмінені підземні стебла. Типові представники: пирій повзучий, деревій звичайний, хвощ польовий, сорго алепське, свинорий пальчастий.
  • Повзучі – багаторічні сланкі рослини, вегетативне розмноження яких відбувається шляхом укорінення повзучих стебел. Найбільш відомі бур’яни цієї групи: жовтець повзучий, перстач гусячий.
  • Цибулинні – бур’яни, які розмножуються за допомогою цибулин, хоча деякі види можуть утворювати насіння. Цибуля Вальдштейна, часник польовий, часник гадючий.
  • Бульбові (бульбоплідні) бур’яни розмножуються за допомогою потовщень (бульб), що утворюються на коренях або підземних пагонах – столонах. Бульби мають запас поживних речовин та бруньки для відростання нових стебел. Представники – чистець болотяний, чина бульбиста, тимофіївка лучна.

Іноді багаторічні бур’яни ділять за способом розмноження на ті, розмножуються переважно насінням (стрижнекореневі, мичкуватокореневі та китицекореневі) і ті, що розмножуються як вегетативно, так і генеративно (кореневищні, коренепаросткові, повзучі, цибулинні, бульбові).

Напівпаразитні бур’яни

Напівпаразитні бур’яни містять хлорофіл і здатні самостійно синтезувати поживні речовини. Але вологу і мінеральні речовини отримують, висмоктуючи їх з рослини-господаря. Залежно від місця прикріплення виділяють:

  • Кореневі (дзвінець великий, очанка (види))
  • Стеблові (омела звичайна).

Паразитні бур’яни

Рослини цієї групи повністю втратили здатність до фотосинтезу і живляться виключно за рахунок рослини-господаря. Ця група представлена не надто широко. Подібно до напівпаразитних рослин, класифікують:

  • Кореневі (вовчок соняшниковий, капустяний)
  • Стеблові (повитиця польова, конюшинова).

Ботанічна класифікація бур’янів

Застосування проти бур’янів хімічних засобів боротьби – гербіцидів – потребує іншої класифікації рослин, яка збігається з ботанічною. Пов’язано це передусім з тим, що близькоспоріднені рослини мають подібні фізіологічні процеси, утворюють однакові гормони, проходять одні й ті ж фази розвитку. Виробники гербіцидів це враховують і розробляють препарати вибіркової дії, що можуть впливати на одну групу рослин і не шкодити іншій. Це дозволяє використовувати гербіциди під час вегетації культури. Наприклад, гербіциди проти дводольних бур’янів широко використовують у посівах злаків. І навпаки, протизлакові препарати можуть використовуватись у посівах більшості овочевих, ягідних, плодових та інших культур, що відносяться до дводольних рослин.

А виходячи з того, що багаторічні бур’яни зазвичай є більш стійкими і потребують вдвічі більших доз гербіциду, то ботанічна класифікація це враховує і виглядає наступним чином:

Дводольні (широколисті) бур’яни

  • Однорічні (лобода біла, щириця звичайна, галінсога дрібноквіткова, зірочник середній, підмареник чіпкий, редька дика, гірчиця польова)
  • Багаторічні (кропива глуха, полин гіркий, осот жовтий, осот рожевий, берізка польова, будяк, кульбаба лікарська)

Однодольні (злакові) бур’яни

  • Однорічні (вівсюг звичайний, мишій, куряче просо, метлюг звичайний, мітлиця біла)
  • Багаторічні (пирій повзучий, сорго алепське, тимофіївка лучна, свинорий пальчастий).

Заходи по боротьбі з бур’янами

Головну роль у боротьбі з бур’янами відіграють агротехнічні заходи. Головним чином, вони здійснюються під час механізованого обробітку ґрунту. На великих сільськогосподарських підприємствах розроблена власна система обробітку, що враховує і необхідність захисту культур від небажаної рослинності.

На присадибних ділянках з бур’янами борються переважно механічним шляхом, за допомогою ручного інструменту, та зрідка використовуючи електричні або бензинові культиватори, насадки на мотокоси. Сходи однорічних бур’янів видаляються вручну, підрізаються за допомогою сап, плоскорізів. Кореневища багаторічників вибираються під час перекопування ділянки.

Така праця дуже важка, але існує декілька методів, що здатні підвищити її ефективність. Вони використовуються у промисловому сільському господарстві, але можуть бути адаптовані для невеликих присадибних ділянок.

Досходове боронування. Проводиться після висіву культури до появи її сходів. Як правило, застосовується у посівах культур з довгим періодом проростання: морква, цибуля, картопля. Боронування здійснюють граблями упоперек рядків.

Післясходове боронування. Здійснюють після появи сходів культури упоперек рядків. Під час такого обробітку, крім значної кількості бур’янів, знищується до 20% сходів культурних рослин. Тому застосовують цей метод, якщо сходи культури густі і потребують проривання.

Провокація проростання насіння бур’янів. До посіву культур чи після збирання врожаю, поверхню ґрунту розрівнюють граблями. При потребі – поливають. Через декілька днів насіння бур’янів почне масово проростати. Поверхневе боронування граблями, чи ручними культиваторами знищує більшість проростків. Робити це краще ще до появи сходів у так звану фазу ниточки. Проростки в цей період найбільш уразливі.

Виснаження. Щоб кожен раз не вибирати кореневища бур’янів, можна підрізати їх сапою. Від кореневищ відростуть нові паростки, які потрібно знову підрізати. Головне робити це одразу після появи проростків, до того, як вони позеленіють і почнуть процес фотосинтезу. Підрізання роблять ретельно, 3-5 разів. Таким чином, проростки використовують поживні речовини з коренів, виснажують їх і врешті-решт, бур’ян гине.

Скошування. Цей метод застосовується переважно на газонах. Через морфологічні особливості газонні трави легко витримують скошування. На відміну від бур’янів, що врешті-решт гинуть, так і не утворивши насіння. Скошувати бур’ян можна на межах ділянки і за ними, якщо це можливо. Таким чином ви убезпечите свій город чи квітник від більшості насіння бур’янів, що приноситься вітром.

Одним з найефективніших методів боротьби з бур’янами є використання хімічних засобів – гербіцидів. Це значно полегшує працю, та є цілком безпечним при дотриманні інструкцій до препаратів.

Гербіциди

Це спеціальні засоби, що викликають згубний вплив на весь рослинний покрив або конкретний вид, такі як однодольні чи дводольні бур'яни. Вони визначаються швидкістю дії, надійністю та високою ефективністю.

Гербіциди можна класифікувати за способом застосування, часом застосування та метою використання.

Деякі види гербіцидів призначені для загальної очистки від рослинності на певних ділянках, таких як уздовж доріг, парканів чи у борознах. До цієї категорії входять такі препарати, як Раундап макс, Ураган Форте, Антибур'ян, НапалмНапалм ФортеЧистогран та інші.

Інші гербіциди ефективні для догляду за газонами, наприклад Дикамба Форте, Хлібодар, Гольф, Лінтур і подібні. Вони забезпечують знищення лише дводольних бур'янів, залишаючи газонну траву недоторканою.

Також є засоби для боротьби з злаковими бур'янами в культурних посадках, такі як Оберіг, Пермаклін Ліквід, Фюзілад Форте та інші. Ці препарати не пригнічують ріст садових рослин, але ефективно знищують пирій, мишій та інші види бур'янів.

Бажаємо вам успіхів в боротьбі з небажанною рослиництві у дворі, садку чи на городі.